Л.Д. Климанська, В.Є. Савка ПОВЕДІНКА ЛЮДИНИ В СОЦІАЛЬНОМУ ДОВКІЛЛІ Навчально-методичний електронний посібник для студентів всіх напрямків підготовки Львів, 2010 Рецензенти: Піча В.М., доктор соціологічних наук, професор НУ “Львівська політехніка”. Мирський Р.Я., доктор філософських наук, професор НУ “Львівська політехніка”. У навчально-методичному посібнику, опрацьованому відповідно до навчальної програми курсу “Поведінка людини в соціальному довкіллі”, висвітлюються сутність і зміст базових тем навчального курсу та ключові поняття соціології. Наводиться характеристика основних методів збору, опрацювання, аналізу та використання соціологічної інформації. Для студентів непрофільних вузів всіх форм навчання, всіх, хто цікавиться актуальними проблемами сучасного знання про суспільство. Розповсюджувати та тиражувати без офіційного дозволу авторів заборонено. ЗМІСТ ТЕМА 1. СОЦІАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ СУСПІЛЬНИХ НАУК. МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ СОЦІАЛЬНИХ ВЗАЄМОДІЙ 1 ТЕМА 2. СУСПІЛЬСТВО ЯК ДИНАМІЧНА СИСТЕМА СОЦІАЛЬ-НИХ ВЗАЄМОДІЙ 19 ТЕМА 3. ОСОБИСТІСТЬ У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ТА ВЗАЄМОДІЙ 36 ТЕМА 4. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА ТА СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІ-КАЦІЯ: МАКРОСОЦІАЛЬНИЙ ВИМІР СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ 48 ТЕМА 5. ПРОЦЕС ТА ТИПИ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ 61 ТЕМА 6. ПРОБЛЕМА НОРМАТИВНОСТІ У СОЦІАЛЬНІЙ ВЗА-ЄМОДІЇ: СУСПІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ ТА ДЕВІАЦІЯ 75 ТЕМА 7. СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ. СІМ’Я: МІКРОСОЦІАЛЬНИЙ РІВЕНЬ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ 90 ТЕМА 8. СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ КУЛЬТУРИ 100 ТЕМА 9. ЕТНІЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ 113 ТЕМА 10. СОЦІАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК СУБ’ЄКТИ СОЦІАЛЬ-НОЇ ВЗАЄМОДІЇ 124 ТЕМА 1. СОЦІАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ СУСПІЛЬНИХ НАУК. МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ СОЦІАЛЬНИХ ВЗАЄМОДІЙ З найдавніших часів мислителі задумувалися над сутністю і призначенням суспільства та соціальних спільнот, їх роллю в житті людини, намагалися зрозуміти шляхи становлення та самореалізації особистості в суспільному середовищі. Все багатоманіття соціального життя проявляється в різних видах соціальних взаємодій. Систематизованої наукової форми ці знання набули лише у XIX столітті, відколи і бере свій початок наука про суспільство та людину в ньому – соціологія, яка вивчає процеси, що відбуваються в суспільстві, соціальні взаємодії зокрема. Тому доречним буде починати вивчення цієї науки з визначення предмету, який вона досліджує, її структури та функцій, а також інструментарію та процедур збору і аналізу емпіричної інформації, що лежать в основі об'єктивних наукових знань. 1.1. Поняття про соціальну взаємодію Головною особливістю соціального життя є взаємодія як окремих індивідів, так і соціальних груп у межах відповідних соціальних інститутів. У процесі цієї взаємодії реалізується соціальна дія партнерів, відбувається взаємне пристосування дій кожного з них, одностайність у розумінні ситуації, усвідомленні її смислу дій, певний ступінь солідарності між ними, або навпаки, непорозуміння і конфронтація. Соціальна взаємодія – система взаємозумовлених соціальних дій, за яких дії одного суб'єкта (індивіда, групи, спільноти) одночасно є причиною і наслідком відповідних дій інших. Отже, окремі соціальні дії є ланками системи, яка називається взаємодіями. У них кожна соціальна дія зумовлена попередніми і зумовлює наступну дію. Людина, спілкуючись з друзями, родиною, колегами, знайомими і незнайомими людьми, стає суб'єктом соціальних взаємодій. Соціальні взаємодії – це форма соціальних зв'язків, що реалізуються в обміні діяльністю, інформацією, досвідом, здібностями, уміннями, навичками та у взаємному впливі людей, соціальних спільнот. Об'єктивною основою соціальної взаємодії є спільність чи розбіжність інтересів, близьких чи віддалених цілей, поглядів. Її посередниками, проміжними її ланками, наприклад у сфері праці, є знаряддя і предмети праці, матеріальні й духовні блага та досвід. Для позначення соціальної взаємодії в соціології використовується спеціальний термін «інтеракція». Інтеракція – динамічна взаємодія і...